Наша  школа      

Село в ніжних обіймах зелено-оксамитових гір. Добротні і чепурні будинки з витонченими прикрасами міцно врослися в землю обабіч потічка. Заасфальтована вулиця, мов стрічка, в’юниться попри кришталево чистий потічок, ніби змагаючись із ним. Усе довкола чарує зір. І хоч ми звикли до цієї гарної природи, до оновлених сіл. А буває часом замилуєшся краєвидами. Край оксамитових гір. У селі нараховується 362 будинків, а населення складає приблизно 1100 людей.

     Хочеться розказати про історію нашої школи про її колектив. Колесо історії рухається вперед. В дорадянські часи в селі панувала безпросвітна темрява. Мало хто вмів читати і писати.  Тільки в другій половині ХІХ століття ( приблизно в 1875 році) в селі було відкрито початкову народну школу, в якій навчання вів піп.

 За весь період існування Пилипця  Юрій Федорович Лозан зміг закінчити гімназію, а Андрій Федорович Осташ горожанську школу. Вчитель Андрій Кундря про Пилипецьку школу розповідав так: « у нашому селі шкільного приміщення не було. Була хижа, яку село орендувало в одного селянина «під школу». В сусідній кімнаті господиня варила їсти для своєї  сім'ї, і діти  сидячи за примітивними партами  прислухалися не до уроку, як до знайомого запаху токану.  Що то за умови  були навчання, коли цьому класі сиділо  8 груп, на які був лише один вчитель».

     Пам'ятного 1944 року в селі було відкрито семирічну школу, а в 1948 році – десятирічну.       Навчально – виховний процес у школі здійснюється згідно із законодавством України та стандартом ухваленим шкільною радою. У першому випуску Пилипецької середньої школи атестат зрілості одержав 21 випускник. У 1955 році збудували двоповерховий будинок навчального закладу, де розмістили 19 класних просторих приміщень, навчальні майстерні і кабінети. На той час дітей навчали 40 вчителів з вищою та середньою спеціальною освітою, 34 з яких були випускниками школи. Для підготовки вчителів створювались короткочасні курси, відкривались педагогічні класи, педагогічні училища і учительські інститути. Завозились зошити,підручники, обладнання. Ще й сьогодні пилипчани із вдячністю згадують педагогів, які приїхали із східних областей України і назавжди пов'язали свою долю з верховинським краєм. Це — Г.С.Мирна, Г.П. Коваленко, Г.М. Борщ, О.Д. Дмитренко, І.Й. Іваненко, Г.Й. Іваненко, Н.В. Попенко, Н.П. Боднар, В.І. Цибуля, Г.С. Осташ, Л.І. Авраменко, В.М. Прорешний, Т.С. Рожевська та інші.

— Хочеться зупинитись на біографіях окремих вчителів та керівників школи.

 — Протягом 40-50 років минулого століття на Закарпаття було направлено 5 тисяч вчителів, з яких 400 — на Міжгірщину (на той час Волівський округ). Закарпаття тоді було закритою зоною. В'їзд і виїзд за його межі дозволявся лише за спеціальними пропусками. Вчителям самовільно заборонялося покидати місце роботи. Лише з 1953 року, коли після смерті Сталіна скасували цю заборону, розпочався масовий виїзд вчителів у свої області. Закарпатське обласне управління освіти вимушене було знову цілими "ешелонами" завозити молодих педагогів з центральної і східної України. Цікава біографія у Ганни Семенівни Мирної. Народилася у 1922 році, закінчила Новоросійське педучилище і в 1941 році поступила на перший курс учительського інституту, але у зв'язку з початком війни, закінчила тільки один курс. Наступного року добровільно пішла в Червону армію у війська ПВО, де працювала телефоністкою. У серпні 1945 року була демобілізована. Нагороджена медалями "За оборону Кавказу", "За перемогу над Німеччиною". У 1946 році її направили на роботу в Пилипецьку школу.

           У 1963 році   було побудовано інтернат при школі на 115 учнівських місць для дітей навколишніх сіл та присілків. Вчителі організовували навчання дорослого населення – вечірні школи. Почали працювати клуб та бібліотека. Діти колишніх бідняків Ф.Шотник, Й. і М. Пуйо, Л.Дуда здобули освіту і працювали вчителями в  Пилипецькій середній школі. В Ужгородському державному університеті в 1967 році навчалося 9 жителів села.

Педагогічний колектив очолювали:І.Й.Іваненко (1946 - 1948 рр.) – директор семирічної школи, П.В.Гуріненко (1948 - 1949 рр.) –директор середньої школи, В.М.Шевченко (1949 - 1951 рр.), А.М.Кундря (1951 - 1959 рр.), В.М.Тарахонич (1959 - 1975 рр.), Ю.В. Кінч (1975 - 1982 рр.), І.В. Лозан (03.01.1983 - серпень1983рр.), В.Ф.Химинець (15.08.1983 - 01.02.2012рр.) а з 1 лютого 2012 року призначено нового директора Палканин Ольгу Василівну. Яка закінчила Львівський Державний Університет імені І.Франка, факультет -  іноземних мов. Вища категорія , стаж роботи 21 рік.

Першим директором середньої школи був Петро Володимирович Гуріненко, який народився у 1923 році на Київщині. Почав навчання в Мелітополі, куди переїхали його батьки, а закінчив десятирічку в м. Ходорів на Львівщині. Почалася війна, і вчорашній школяр, якому не було й 18 років, стає солдатом. Воєнні роки — найсуворіше випробування, що випало на долю юнака. Нагороджений орденами і медалями. Закінчив факультет журналістики Київського державного університету ім. Т.Г. Шевченка. Автор ряду повістей, романів та оповідань. Лауреат премії ім. А. Головка.

Статут школи зареєстровано 19.12.1996 року свідоцтво № 333526, школу ліцензовано у 1996 року.  Нині в школі працює 38 вчителів, з них 31 мають вищу освіту, 1 – незакінчену вищу, 6 середню спеціальну.  Мають педагогічне звання вчитель-методист - 1, старший вчитель – 8, нагороджені значком «Відмінник освіти України» - 4. 15 – вихідці з нашого села. Це Василь Юрійович Казибрід, Калина Михайлівна Шкирта, Любов Федорівна Пирч, Ганна Іванівна Безега, Ганна Іванівна Воробець, Оксана Іванівна Пацкун, Любов Михайлівна Гулан, Марія Василівна Шишола, Тетяна Михайлівна Рябець, Маріанна Миколаївна Добош та інші. Всі вони закінчили Пилипецьку школу і здобули освіту в Ужгородському національному університеті. І повернулися працювати до школи.

           За 65 років нашу школу закінчили понад 5 тисячі учнів, з яких 102 — на золоту та срібну медалі. Понад 600 випускників здобули вищу освіту.  9 із них мають наукове звання кандидат наук.

Школа гордиться своїми випускниками. Центральну виборчу комісію очолював М.М.Рябець - закінчив історичний факультет Ужгородського державного університету (1977 – 1982 рр.). Працював в Ужгородському університеті на посадах заступника директора (березень - липень 1982 р.), директора студентського містечка (1982 – 1986 рр.), голови профкому (1986 – 1989 рр.), старшого юрисконсульта (1989 – 1992 рр.), старшого викладача (1978 – 1994 рр.). Отримав другу вищу освіту, закінчив юридичний факультет Львівського державного університету (1984 - 1989 роках).

 Закарпатську обласну раду — М.М.Кічковський, Іван Федорович  Рогач  кандидат технічних наук, Іван Іванович Хрипта та Іван Михайлович Миголинець викладачі Ужгородського університету,  Управління освіти Волинської ОДА очолює М.М.Попович, заступником начальника відділу освіти Міжгірської РДА Г.Ф.Вощепинець. Відомі артисти на Україні Дмитро та Назарій Яремчуки теж наші учні. У званні полковників закінчили військову службу М.Ф. Миголинець, брати Буришини, В.Ф. Шевченко.

Дев'ять директорів ЗОШ району — випускники Пилипецької школи, а В.Ю. Маринець очолює професійний ліцей.

На сьогоднішній день у навчальному закладі успішно діють методичні об'єднання вчителів початкових класів, історії та географії, хімії та біології, математики та фізики. Робота кожного методичного об'єднання має практичний та методичний напрям. На засіданнях обговорюються відкриті уроки та виховні заходи, вчителі діляться своїм досвідом роботи, огляд методичної та педагогічної літератури. Тематика масових методичних заходів коригується відповідно до педагогічної діагностики колективу школи.  

Ведеться позакласна виховна робота. В школі працюють гуртки і спортивні секції.

 Справжнім святом для старшокласників є вечір повноліття «Посвята в громадяни України» на якому присутні батьки та учні. У школі проводяться тижні іноземної мови, математики, хімії, біології, історії та основ правознавства, образотворчого мистецтва.

 Активно впроваджується програма "Шкільний автобус». На навчання підвозяться двома автобусами 122 учнів. Школу відвідують учні із сусідніх сіл Розтока, Подобовець, Келечин, Н.Студений, Ізки, В.Студеного, Буковець.

Школа має сучасний комп'ютерний клас, доступ до мережі Інтернет. У поточному навчальному році споруджено міні-стадіон з штучним покриттям, що дасть змогу піднести на вищий рівень фізичне виховання школярів, а також дві інтерактивні дошки.

Школа працює за п’ятиденним режимом навчання.

Від імені відділу освіти РДА Ганна Федорівна Вощепинець  вручила навчальному закладу музичний центр, який так необхідний для проведення позакласних заходів.

      При школі організовано історико - краєзнавчий музей, де зібрано домашні речі, одяг, ручні жорна, кремінь з гномом для кресання вогню та інше.  Макети нагадують про пітьму старого і велич нового життя.

      Люди з надією дивляться вперед. Вдивляються в майбутнє. І працюють. Знають, що без праці майбутнього немає. Історія освіти невіддільна від історії свого народу, розвитку його  культури.